|
28 червня 2018 року ми відзначаємо 22 річницю прийняття Конституції незалежної України. Поки уся країна готується до червневих вихідних, УНІАН зібрав факти про цю найважливішу подію нашої держави.
Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Знаменита Конституція гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов'язки членів Війська Запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. Чинності конституція Орлика, однак, так і не набула.
Україна отримала шанс на незалежність при розпаді Російської Імперії. 29 квітня 1918 року Центральна Рада УНР затвердила основний закон - Конституцію. Але і цій конституції не судилося стати чинною. Того ж дня Центральна Рада припинила своє існування – вона була повалена українським гетьманом Павлом Скоропадським, який , в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.
З моменту здобуття незалежності Україна користувалася радянською конституцією, що дісталася їй "у спадок", і яка, незважаючи на глибокі зміни, не відповідала сучасним вимогам. Робота над новим основним законом почалася відразу після здобуття країною незалежності, але постійно страждала від політичних і особистісних конфліктів. Серйозним кроком до Конституції став Конституційний договір, підписаний 8 червня 1995 року президентом Леонідом Кучмою та спікером Ради Олександром Морозом. Документ передбачав ухвалення нової Конституції протягом року після його підписання.
Після цього над проектом основного закону країни почали роботу експертів-правознавці, науковці та юристи, які об’єднались у Конституційну комісію. Результати цієї праці вже у лютому 1995 року почали доопрацьовуватись у парламентських фракціях і групах. Але між президентом Л. Кучмою та спікером Верховної Ради О. Морозом виникли суттєві протиріччя, що могли затягнути процес прийняття конституції на невизначений термін.
Тоді Кучма прийняв рішення винести спірні статті проекту Конституції на загальнонаціональний референдум. Раді було поставлено ультиматум: або депутати знаходять консенсус і голосують кожну статтю Конституції, або рішення віддається електорату. Результати такого голосування складно було прогнозувати через полярності позицій основних політсил та посилення протидії Росії.
27 червня Верховна Рада, незважаючи на всі суперечності, почала обговорення та прийняття Основного закону постатейно. Робота тривала всю ніч. Головний доповідач Михайло Сирота провів на парламентській трибуні 23 години. О 9 годині 18 хвилин 28 червня Конституція України була прийнята – в її підтримку проголосували 321 депутат, при 45 голосах проти і 12 тих, хто утримався.
Сьогодні цей день є днем відпочинку для українців, але не варто забувати яким складним шляхом здобувається незалежність.
Детальніше на УНІАН
|
